Про тваринБичачі вигадки
Пасовище. На ньому бик і корова. Спека, робити нічого, бика млості бьють. Нарешті вигадує.
— Слушай, корова, — каже, — видишь вот тот дуб?
— Ну вижу, а че?
— Делать то все-равно нечего, давай так: ти подойдешь к дубу, упрешься него рогами, а я разгонюсь і
в тебя ка-ак запердолю!..
— Хм... Ну давай.
На підішла корова до дуба, уперлася рогами, потім озиртається назад (попід ноги) і бачить: на неї
стрімголов несеться здоровенний бицюра. Корова, сама до себе: Ого - нет. Я че дурная - такой бичара!
— і в останню мить відходить від дуба, а бик з розгону врізається головою в дуб, непритомніє і
валиться на землю...
Але поволі оклигує, — бачить повз нього їжачок сіпотить. Питає бика:
— О бик, а ти че ето здесь лежишь?
— А че нам, бикам, — на*бемся и лежим...
З життя конів
Жив був собі кінь. Звали його Довгі яйця. Тож пасеться він, нікого не чіпає... як повз нього
пробігає їжачок і питає коня:
— Коню, а ти чого то тут стоїш — там така кобилка! — Велика піхва зветься...
— Де!?
На пояснив їжак, як до тієї кобили дістатись, і кінь пострибав... Несеться крізь ліс, через
чагарники, хащі, через трісця, обриває десь собі свою гордість, але ніц не помічає - летить, врешті
прибігає:
Кобила (спогорда): — Я кобила Велика піхва! А ти ж хто?
(гордо) — А я Кінь!.. (і тут він заглядає собі попід ноги, і, уже ніяково) просто кінь.
Одкровення
Вирішили Чебурашка і крокодил Гена пихнути шмалі. На купили собі коробок, але Гена каже:
— Чебурашка, давай не будемо зразу смалити — я спочатку піду помиюся.
Пішов. Чебурашка сидить-сидить, чекає-чекає, набридло йому чекати. Думає я зараз собі маленький
косячок заб'ю, пихну. На пихнув, сидить, якраз вставило, тут Гена з ванної кричить:
— Чебурашка, принеси мені рушника, бо я забув.
Чебурашка, думає: "І-х-х.. Шо? Хто? А! Що він хоче? Рушник. А я ж прийду, він зразу все вичислить,..
так треба швидко,.. ні, спочатку причешусь, так рушник - швидко дати і назад. Значить так, заходимо,
даємо і назад..." Заходить, дає:
— Чебурашка, ти навіщо мені разчіску приніс?
— А-а-А! — Крокодил!
Перевірка зв'язку
— Чебурашка, ти мене чуєш?
— Ген, на ти на мене поглянь, — чую звичайно.
|